![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.7){kind=small}
Цей плакат наша - віруючих підготовка до ЄВРО 2012 .
Нехай іноземці читають...
Нехай іноземці читають...
На ХIV Всероссийском съезде Советов (10-18 мая 1929) в ряде выступлений содержались призывы «принять меры к массовому выходу трудящихся из религиозных общин» и объявить «безбожную пятилетку», как этого потребовал в статье «Чего мы ждем от II Съезда» ленинградский активист Союза безбожников И. Я. Элиашевич (Антирелигиозник. 1929. № 6. С. 59). Председатель Союза Е. М. Ярославский на антирелиг. совещании в ЦК ВКП(б) 8 авг. 1929 г. важнейшей совр. задачей назвал создание многомиллионной антирелиг. орг-ции. В преддверии открытия 2-го съезда Союза безбожников один из его руководителей Ф. Олещук 2 июня 1929 г. в газ. «Правда» заявил, что «для превращения Союза безбожников в массовую многомиллионную организацию... необходимо применить систему плановой вербовки членов». В постановление съезда был включен призыв к ячейкам Союза «органически увязывать свою работу с практическим осуществлением пятилетнего плана, т. к. Союз является не только пропагандистской организацией, но передовым отрядом на фронте социального строительства». Съезд переименовал Союз безбожников в Союз воинствующих безбожников, сообщает Православная энциклопедия.
План «пятилетки Союза воинствующих безбожников» был утвержден на заседании исполнительного бюро СВБ 29 января 1930 года. В докладе Ярославского «О пятилетнем плане работы безбожников» говорилось: «Процесс сплошной коллективизации связан с ликвидацией... значительной части церквей».
В соответствии с лозунгами XVII Всесоюзной конференции ВКП(б) (30 янв.- 4 февр. 1932), определившей основной задачей 2-го пятилетнего плана развития народного хозяйства (1933-1937) построение бесклассового общества «и ликвидацию капиталистических пережитков (к которым относились и религиозные. убеждения.- Ред.) в сознании людей», исполбюро СВБ в концемарта 1932 г. утвердило «ряд решений для фронтального наступления на Церковь».
Последняя крепость Андреевского спуска - сегодня содрогнулась
Відео ропортаж НОВИН каналу СТБ
Відео ропортаж НОВИН каналу СТБ
http://vikna.stb.ua/news/2012/5/16/10290
detail/1136.htm
9 апреля 2012 г. — «Госдеп-2: РПЦ. Священная война». Последние скандалы вокруг патриарха Кирилла (Гундяева) обсуждают дьякон Андрей Кураев, прот. Максим Козлов и другие участники ток-шоу Ксении Собчак
Патриаршему архидиакону Андрею Мазуру исполнилось 85 лет, из них 61 год отец Андрей служит в Церкви. Во внимание к уникальному вкладу в богослужебную жизнь Москвы, Санкт-Петербурга и всей Русской Православной Церкви и в связи с юбилеем архидиакон Андрей Мазур был удостоен высшего ордена Русской Православной Церкви ― святого равноапостольного князя Владимира I степени.
На сьогодні не від Влади - Шевченківської РАЙ держ АД-міністрації !
Не від Мерії Києва, не від міліції, не від державної авто інспекції, не від Жеку, не від науковців-археологів немає ніяких ДІЙ !
У центрі Києва невідомі напали на віруючих
Україська Правда - ІНФОРМУЄ !
http://kiev.pravda.com.ua/news/4f9962fb3
Комсомольська Правда- ІНФОРМУЄ !
В Киеве тракторист ЖЭКа снес забор и наехал на послушника часовни
http://kp.ua/daily/260412/335526/
РІСУ: Релігійно-інформаційної служби України - ІНФОРМУЄ !
У Києві вчинена спроба захоплення території пам’ятки Київської Русі – Стрітенської церкви
http://risu.org.ua/ua/index/all_news/com
land_and_property_problems/47973/
Християнський ПОРТАЛ ІНФОРМУЄ !
http://kyrios.org.ua/church/uapts/4874-u-t
ЩО ДАЛІ ?
Так це вже було...
Відео фільм 2008 року про відбудову Стрітенської церкви на Львівській площі міста Києва та нашу громаду. Цей фільм транслювався на країни сходу, Канаду, Америку та країни Європи. Тільки в Україні його не транслювали... ? !
Продовжується збір коштів на відтворення
Стрітенського Храму
на Львівській площі Києва !
ІСТОРІЯ нашої Парафії -http://users.iptelecom.net.ua/~parafija/a
Для фінансової допомоги на відбудову Храму:
р/р 26 000 26 0000 818 в ПАБ “ВіЕЙБі Банк” м.Києва, МФО 380537
отримувач Парафія Серафима Саровського УПЦ КП код ЄДРПОУ 242 62 880
З повагою та надією на підтримку,
Настоятель Парафії та Стрітенської каплички
на Львівській площі м. Києва
протоієрей Сергій Ткачук
Указ Президента України не виконується !
Історична.
Парафіяльний храм у Старому Києві
.
Перша церква Стрітення Господня з'явилася біля Львівських воріт Старокиївської фортеці, ймовірно в межах XI—ХII ст. приблизно в часи спорудження у 1037 році св. Київським Князем Ярославом Мудрим системи оборонних валів (Ярославів Вал) та західних міських воріт, які у 13 столітті стали зватися Львівська Брама. Пізніша дерев'яна церква була збудована на місці старої у 1752 р..
Після знесення Львівських воріт у 1795 р. з них було перенесено до церкви чудотворну ікону Божої Матері "Всіх скорботних радості", яка стала головною святинею храму (містилася в окремому кіоті, і навіть саму церкву називали Скорботною, або Церква Усіх Скорботних Радість). Існує свідчення про те, що серед незаміжніх жінок існував звичай приходити до "Скорботної" ікони по суботах на літургію й акафіст, щоб молитися про одруження; внаслідок зловживання такою ситуацією у 1844 р. було офіційно заборонено відвідувати храм у цей день студентам університету св. Володимира, що розглядали по суботах під час відправи незаміжніх жінок.
Ветерану Української Повстанської Армії -
Степану БАБІЮ
пенсії вистачає лише на один укол від раку
... Коли 1939-го прийшли червоні визволителі, все село вийшло їх зустрічати. Ми повісили прапор синьожовтий над клубом, стіл накрили: хліб-сіль, горілка. Люди солдатам – яйця, молоко. Дівчата з квітами. "Харашо, молодці, – каже один червоний. – А ту тряпку зніміть", – показує на прапор. Ми не зняли, вони теж не чіпали. Їхній офіцер говорить: "А хто це так добре стіл накрив? Ходіть до нас. Ми вам добру роботу дамо". Записали на роботу п'ятьох хлопців. Одного за місяць зробили начальником пошти, того – завклубом, того – бібліотекою, тому магазин – нормальна власть. Приходить 1940 рік. Тих п'ятьох визивають на завтра в воєнкомат. Як пішли – по сьогодні сліду нема. Їх усіх постріляла трійка. Десь у лісі під Стриєм. За те, що хлібомсіллю стрічали. То що ми мали робити? Брати зброю та й бити їх.
Я закінчив шість класів і 1941 року, як німці прийшли, мій вуйко Семен, мамин брат, узяв мене вишколювати в юнацтво ОУН. Сітка була по всіх районах. Лекції читали з історії України, давали книжки. Вчили бити ворогів за Україну – чи поляк, чи німець, чи рускій, чи мадяр. 1941го вітчима забрали воювати. Більше не виділися.
У нас із села, коли совіти відступали, бо прийшли німці, два хлопці-брати втекли з ними. Ми ще співали пісню "Утікали ті совіти, як худоба з паші. А за ними утікали комсомольці наші". А повернулася радянська влада – вернулися й ті комсомольці. Один пішов начальником "стрибків" – так називали "истребительные отряды", з бандерівцями боротися. Наші хлопці його вичислили й ліквідували. Тоді влада зарядила: "Комсомолець сільський. Його вбили бандерівці". Поховали під клубом, під липою, і звізду поставили. На другий день – звізди нема. У школі в туалеті знайшли ту звізду.
Після проголошення Карпатської України ми на Великдень співали "В Закарпатській Україні сонечко сіяє, Закарпатська Україна своє право має. А ви, хлопці молодії, куйте кулі сталевії, нехай лютий ворог знає, що Вкраїна воскресає".
1941 року, коли німці прийшли – їх стрічали, бо думали, що вони дадуть нам вільну Україну. І ми були з німцями дев'ять днів – доки Бандера не проголосив у Львові вільну Україну, а тоді зразу 200 чоловік проводу німці заарештували. Вже не друг, а ворог нам німець.
Уперше вбив людину в 16 років. Голова сільради сказав, щоб я німця віз у Ходорів. Приходить до мене оунівка цьотка Марійка, мамина сестра: "Треба німця вбити, як будеш везти. На пістоль". Кажу: "Та я курку не вбивав, як я?" – "Ти присягав, що ворогів свого народу будеш бити". По мені аж мороз пішов. Об одинадцятій годині приходить німець із портфелем великим. Сів, поїхали. Дивлюся, а він пістоль напоготові тримає. "Партізан, партізан", – каже, тобто – від бандерівців у лісі. "Хочу, – кажу, – пісяти". Коні стримав, закрутив, німець сидить. Ну, як його бити – він не злазить? Нараз зліз і він. Став, а я ззаду 3–4 метри, даю в голову. Він айкнув і зразу впав. Я вмів стріляти. Коробку сірників із 25 метрів із малокаліберки поціляв. Пістоль узяв у нього, аж тут коні як сполохались, біжу за ними з кілометр і боюся, чи німець не біжить за мною. Був страх і радість, сльози котилися. Відчував, що я щось зробив для України, одного ворога вбив уже. Удома цьотка каже: "Рот закрий, щоб і ніякий друг не знав. Ніхто".
1942 року УПА почало організовуватися. У лісі була сотня. І мені станичний вуйко Степан каже: "Будеш помагати". Листівки по селах носити. Перший раз – про те, щоб люди німцям не здавали м'яса, молока, бо ті вимагали, погрожували. Платили талонами, за які можна було потім щось купити.............
Повністтю ТУТ
12-а доба голодування.
http://www.youtube.com/watch?v=T2dg_kj8z
